Все почалося з того, що в невеличкому кафе нашого міста я спробувала справжні хінкалі. Їхній неповторний смак — це було справжнє відкриття. Вдома я загорілась ідеєю, що обов'язково навчуся робити їх власноруч.
Спочатку все йшло не дуже просто. Тісто виходило занадто товстим, хінкалі були далекими від ідеалу, а головний секрет — геть не виходив. Я шукала поради в інтернеті, але не вистачало дрібниці. Тоді я згадала про поради професіоналів і зайшла на сайт https://panmaister.khmelnytskyi.ua/, де побачила майстер-клас щодо замісу тіста та ліплення.
З новими силами, я знову взялася до справи. Тісто вийшло еластичним, м'ясо — запашним, а замість звичайного защіпування я вперше зробила правильний "хвостик" з класичними складками. І ось воно, момент істини! Перша ж хінкалі, яку я відправила до рота, перевершила всі очікування — з гарячим соком, що зігріває зсередини. З того часу мої рідні частіше просять хінкалі, ніж інші страви, і я з радістю готую для них цією маленькою грузинською радістю.